Статус адвоката

Статус адвоката
 Вимоги до осіб які хочуть займатися адвокатською діяльністю. Адвокатом може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту, стаж роботи за спеціальністю юриста або помічника адвоката не менше двох років, склав кваліфікаційні іспити, одержав свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та прийняв Присягу адвоката України. Адвокат не може працювати в суді, прокуратурі, державному нотаріаті, органах внутрішніх справ, служби безпеки, державного управління. Адвокатом не може бути особа, яка має судимість. [7 - ст..2] Закон України «Про адвокатуру» встановлює певне коло осіб, які можуть набути статусу адвоката, і пов'язує це з кількома чинниками, прямо зазначеними у коментованій статті: громадянство України, вища юридична освіта, стаж роботи за фахом, підтвердження належного рівня знань, наявність свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та прий1няття Присяги адвоката України. Стосовно громадянства України питання вирішується однозначно: згідно з чинним законодавством ніхто інший, крім громадян України не може займатися адвокатською діяльністю в нашій державі. Втрата громадянства тягне за собою анулювання свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Протягом усього періоду дії Закону активно обговорюється питання про надання можливості адвокатам інших країн здійснювати адвокатську діяльність в Україні, що могло б бути вирішено шляхом укладення відповідних міжнародних угод. Однак, згідно із чинним законодавством про підприємництво громадяни інших країн можуть займатися в Україні юридичною практикою як підприємницькою діяльністю. Раніше для цього необхідно було отримати ліцензію Міністерства юстиції України, у якій перераховувались усі ті самі види практики, які віднесено до адвокатської діяльності, за винятком захисту у кримінальних справах. Зараз скасовано навіть це обмеження. Згідно із змінами, внесеними до Закону України «Про підприємництво» Законом від 1 червня 2000р. № 1775 – ІІІ, ліцензування юридичної практики не передбачається, а спеціального закону, який регулював би це питання, поки що немає. Отже, питання щодо допуску юристів, у тому числі і адвокатів інших країн, фактично стосується лише здійснення захисту у кримінальному судочинстві. Вимога щодо наявності вищої юридичної освіти також має певні особливості. Згідно з Законом «Про вищу освіту» в Україні встановлено такі освітні рівні: неповна вища освіта; базова і повна вища освіта, що відповідає різним рівням професійної підготовки. У зв’язку з чим, на мою думку, в статті 2 Закону «Про адвокатуру» слід вказати на те, що адвокатом може бути лише особа з повною вищою юридичною освітою. Крім того, є низка суто робочих проблем. Зокрема, в адвокатурі працює багато юристів, які не знають специфіки цієї робо-ти, а нашим законодавством не передбачено для них ані стажування, ані підвищення кваліфікації, як це зроблено у більшості країн, де кожні 3—5 років адвокати повинні підтверджувати свій кваліфікаційний рівень. Стажування дало б можливість людині, яка склала кваліфікаційний іс-пит, протягом певного часу оволодіти практичними, мето-дичними та етичними основами адвокатської професії. Ли-ше за таких умов рівень адвокатської допомоги підвищить-ся, а не знизиться, як це є сьогодні.