Стаття 6 Закону України "Про адвокатуру та адвокадську діяльність" визначає, що, здійснюючи професійну діяльність, адвокат має право: 1)представляти і захищати права та інтереси громадян і юридичних осіб за їх дорученням у всіх органах, підпри-ємствах, установах і організаціях, до компетенції яких входить вирішення відповідних питань; 2)збирати відомості про факти, які можуть бути вико-ристані як докази в цивільних, господарських, криміналь-них справах і справах про адміністративні правопорушен-ня, зокрема: 3)запитувати й отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від грома-дян — за їх згодою; 4)ознайомлюватися на підприємствах, в установах і ор-ганізаціях з необхідними для виконання доручення документами та матеріалами, за винятком тих, таємниця яких охороняється законом; отримувати письмові висновки фахівців з питань, що потребують спеціальних знань, опи-тувати громадян; застосовувати науково-технічні засоби відповідно до чинного законодавства; 5)доповідати клопотання і скарги на прийомі у посадо-вих осіб та відповідно до закону одержувати від них пись-мові мотивовані відповіді на ці клопотання і скарги; 6)бути присутнім під час розгляду своїх клопотань і скарг на засіданнях колегіальних органів і давати пояснен-ня щодо суті клопотань і скарг; 7)виконувати інші дії, передбачені законодавством. Здійснюючи свої професійні обов'язки, адвокат зобов'яза-ний неухильно додержуватися вимог чинного законодавства, використовувати всі передбачені законом засоби захисту прав і законних інтересів громадян та юридичних осіб і не має права використовувати свої повноваження на шкоду особі, в інтересах якої прийняв доручення, та відмовитись від прий-нятого на себе захисту підозрюваного, обвинуваченого, під-судного [7 – ст..7] Зрозуміло, що будь-яка юридична діяль-ність пов'язана із застосуванням права, і вона не може здійснюва-тися інакше ніж у межах закону.
Немає коментарів:
Дописати коментар